"Always tense, because always - against the current"

Стаття присвячена Євгену Маланюку - вічному вигнанцю, який пережив дві хвилі еміграції, поета, що створив свою історіософську концепцію України, як степової Еллади. Лютий став місцем початку і кінця для Маланюка: народився він 1 лютого 1897 р. на Херсонщині, а помер 16 лютого 1968 у далекому Нью-Йорку. А ще, за словами його близької знайомої Наталії Лівицької-Холодної, "лютий був для нього місцем розчарування у коханні".Статья посвящена Евгению Маланюку - вечном изгнаннику, который пережил две волны эмиграции, поэта, создавшего свою историософскую концепцию Украины, как степной Эллады. Февраль стал местом начала и конца для Маланюка: родился он 1 февраля 1897 на Херсонщине, а умер 16 февраля 1968 в далеком Нью-Йорке. А еще, по словам его близкой знакомой Натальи Левицкой-Холодной, "лютый был для него местом разочарование в любви".The article is devoted to Yevhen Malanyuk, the eternal exile who survived two waves of emigration, a poet who created his historiosophical conception of Ukraine as a steppe of Greece. February became the starting and ending point for Malanyuk: he was born on February 1, 1897 in the Kherson region, and died on February 16, 1968, in far-away New York. And, according to his close acquaintance Natalia Livytska-Cold, "February was for him a place of frustration in love.